Article: міні|200px|Жива огорожа
міні|праворуч|200пкс|Обрізка садового живоплоту. Відрослі пагони необхідно обрізати ножицями для живоплоту
Живоплі́т, також живий пліт, жива огорожа — ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу. Зазвичай це лінійна посадка кущів і дерев з метою відокремлення простору. Це різновид паркану у вигляді густої вузької посадки кущів або дерев смугою, вирощувані з метою відгородження чи обгородження чого-небудь, захисту шляхів, магістралей, парків, алей, лугу чи саду, господарських дворів, поля, дослідних ділянок, майданчиків, будівель, вулиць населених пунктів, розсадників тощо, а також для декоративних потреб. Живопліт має багато гілок і листя, тому його використовують для того, щоб служити межею або огорожею з будинком, або для того, щоб прикрити предмети, які візуально некрасиві або неприємні. Живоплоти мають як естетичне так функціональне значення. Зімкнутими непроникними насадженнями загороджують, розподіляють, розмежовують території чи різноманітні об'єкти, їх використовують для захисту від вітру, пилу, газу, міського шуму, снігових завіїв, для створення тіні та прохолоди, для маскування фасадів будівель, для перекриття виду на подвір'я, ландшафтного оформлення чи при ландшафтному будівництві, декоративному садівництві. У сільському ландшафті сільської місцевості, що складається з луків, оточених живоплотом, вони гарантують функцію кордону, застосовуються для захисту землі та пасовищ від домашніх і диких тварин, для утримання і збору дощової води та збереження ґрунтових вод. Живоплоти влаштовуються одно-, дво-, трирядні та різної висоти, іноді утворюючи яруси. Декоративні якості живоплотів є елементом міського та заміського озеленення, сюжетних інсталяцій, садових чи паркових скульптур. Вони можуть бути дуже різними залежно від габітусу, кольору та декоративності.
Цей зелений бар'єр, що нагадує паркан, зветься живим тому, що те, з чого ця огорожа складається (тобто рослини), є живими, — рослини мають життя, ростуть і розмножуються. Посаджені людиною та доглянуті нею живоплоти, утворюють досить функціональну огорожу. Жива огорожа — це стійка перешкода, найкращий і найкрасивіший засіб огородження саду або створення просторових кордонів у саду, проста форма садової скульптури.
Походження та класифікація живоплотів
міні|праворуч|280пкс|Живі огорожі традиційного бокажу Котантена, (Франція, близько 1945 року) запропонували цікавий компроміс між захистом і використанням ґрунтів і екосистем. Часто пов'язане з вирощуванням фруктових дерев і молочним тваринництвом, це дозволило створити автономні та стійкі системи полікультури та тваринництва, що працюють у замкнутому циклі, тобто без витрат і відходів.«Живопліт за живоплотом —
Наче в морі баранці
Розійшлись у всі кінці.
Млисте море пахне глодом.
Задивились вітряки
На дерев недільні шати.
Он вибрикують лошата, Як веселі дітваки.
Скрізь так хороше і юно,
Онде й вівці на лужку,
На зеленім моріжку,
Лагідні, як біле руно.
А із ближнього села
Небом, ніби тепле дійво,
Благодійно й мелодійно Хвиля дзвонів поплила».
— Поль Марі Верлен
міні|праворуч|270пкс|Жива огорожа з кількох видів: Фотинія (Photinia fraseri) — червонолистна форма, Мирт (Myrtus communis) і Бруслина японська (Euonymus japonicus) і її форма з золотисто-жовтим листям.
міні|праворуч|270пкс|Високі букові живоплоти навколо будинків і полів поширені в районі Моншау в Айфелі в Німеччині.
У сільському господарстві живоплоти висаджували ще до винайдення колючого дроту. Живоплоти іноді поєднувалися зі стінами або валами. Живі огорожі складалися з усіх видів переважно місцевих рослин, широко використовувалися рослини з колючками, включаючи шипшину, терен і глід. Добре сплетена жива огорожа, щільна й усіяна колючками, усе ще відвертає й відлякує небажаних гостей більше, ніж дротяна сітка та колючий дріт. Плетені живоплоти важливі для багатьох видів тварин, таких як деревна жаба, червоний сорокопуд, сова та борсук.
''«Якщо описувати архимандритові келії, то скажемо, що се — великий добротний дім. Горішній поверх увінчує висока баня з балюстрадою, звідки видко ріку Дніпро за монастирськими садами. Нас водили до архимандритових садів; туди ми спустилися сходами й увійшли крізь браму з банею, утвореними зі штахетника й живоплоту завтовшки з лікоть. За штахетником росте собі дивовижне деревце, густі віти якого так само густо вкрито шпичаками, воно схоже на жасмин Хами; пнучись догори й на всі боки, пагони його й утворюють цей живопліт. Кожну гілочку, тільки-но вона випнеться з-за штахетника, обтинають ножицями».
...
''«Цього дня на шляху нашому раз у раз траплялися сосни. А живопліт садів і полів утворюють верби, яких у цій країні дуже густо; так само, як і верби грецькі, вони переплітаються гіллям із кроною інших дерев, правлять за огорожу».
Жива огорожа була відома ще в біблійні часи (Старий Завіт). Жива огорожа як композиційне припущення колись дуже часто використовувалася не тільки в садибних і палацових парках, а й у більших і менших садах. Перші живі огорожі огороджували землю під посіви зернових в епоху неоліту (4000–6000 років тому). Площа ферм була приблизно від 5 до 10 гектарів, з полями близько 0,1 гектара для ручного обробітку. Деякі живоплоти датуються бронзовим і залізним віком, тобто 2000–4000 років тому, коли утвердилися традиційні моделі ландшафту. Інші були побудовані під час середньовічної польової раціоналізації; більше виникло під час промислового буму XVIII і XIX століть. В Європі в часи Середньовіччя живоплоти дозволяли селянам знову привласнювати ліси, коли пани-феодали конфіскували доступ до лісів. Живі огорожі забезпечували дровами для опалення, необхідними для кухні, а також значним доповненням до їжі завдяки фруктам і дрібним тваринам, які вони містили. З XVI століття живоплотів стало більше. Починаючи з XVIII-го століття, з розвитком міст, встановлення парканів поступово інтенсифікувалося аж до утворення традиції огорожі з ожини, бузини, понадсікуваного живого гілля або лише сухих переплетених гілок, якими обробляли сільський ландшафт аж до промислової революції. У садибних парках, створених у XVIII—XIX століттях, поширене використання живоплотів як одного з елементів композиційного оформлення. Довге планування, що сягало до 150 м, витримане в ретельно підстриженому вигляді, було дуже вражаючим. Насадження живої огорожі майже завжди були дворядними з розміченою посередині насаджень доріжкою для прогулянок або їзди верхи. Спосіб планування (окреслення), зовнішній вигляд, форма чи довжина залежали від багатьох факторів, найважливішими з яких були: функція живої огорожі, розмір парку, уподобання дизайнера, наявність матеріалів (рослин), настанови власника та його фінансові можливості.
Живоплоти та огорожі іноді мають сотні років і є незамінною цінністю для рослин і тварин. Чим старша огорожа, тим складніше рослинне і тваринне співтовариство зазвичай. Живоплоти містять велику кількість насіння та плодів. Природна цінність живої огорожі ще більше підвищується, якщо в певних місцях до живої огорожі включені прямостоячі дерева. Окрім розділення ділянок або розподілення між різними формами землекористування, живоплоти часто мають особливе екологічне значення. Усілякі ссавці, птахи, рептилії та комахи знаходять місце, їжу та притулок у живоплоті — використовують ці «острівці» для годування, розмноження та укриття завдяки їхньому щільному покриву, захисту та легкому доступу. Крім того, плоди та листя, які падають з гілок на землю, стають джерелом їжі та захисту для широкого кола безхребетних, грибів і бактерій, крім уже названих тварин. Усі види хижих комах, серед іншого, знаходять шлях від живоплоту до посівів і таким чином сприяють біологічному контролю. Живоплоти також функціонують як екологічні коридори.
Мережа живих огорож формує екологічні коридори, які дозволяють з'єднати лісисті місця чи зарості чи прикордонні системи з галявинами, необхідними для розвитку біологічних циклів фауни: місцями розмноження, відпочинку, зимівлі тощо. Живоплоти вимагають відносно багато догляду. Живоплоти, обрізані кілька разів на рік, втрачають свою природну цінність, не цвітуть або майже не цвітуть, а потім не плодоносять. Восени проводять обрізку плодових чагарників, зрізають зів'ялі суцвіття троянд, виткі чагарники та ліани міцно підв'язують до їхніх опор, щоб уникнути ушкоджень від вітру й непогоди. У жовтні підстригають живі огорожі, щоб ті зустріли та провели зиму в гарній формі.
Класифікації
Живоплоти можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад, за формою догляду, за видовим складом рослин, за типом, висотою, кількістю рядків в одній смузі, за фронтальними формами, за поперечним перерізом.
Розрізняють живу огорожу, що має вигляд густого ряду кущів, який підстригають приблизно раз на рік.
Живу огорожу, що має вигляд щільного ряду кущів, якому дають вільно рости та підрізають не частіше ніж раз на два роки, а часто й рідше. Жива огорожа виглядає дикішою і може давати більше квітів і плодів. Живопліт також може виростати в ширину на кілька метрів.
Лісисте узлісся — це ряд кущів або дерев, іноді у 2-3 ряди, які можуть швидко досягти 5 метрів завширшки. Кожні 5-10 років захисну лісосмугу вирубують. Після цього рослини знову відростають. Вирубку часто розтягують на кілька років, щоб птахи і ссавці завжди знаходили притулок і їжу.
міні|праворуч|270пкс|Жива огорожа з спіреї, що використовується як бар'єр від пилу та шуму.
За висотою живі огорожі поділяють на три основні типи: бордюри (до 1 м), власне живоплоти (1-2 м) і живі стіни (3 м).
Также, поділ за висотою проводять наступним чином:
високі — висотою понад 2 м;
середні — висотою від 0,5 до 2 м;
низькі (бордюри) — висотою менше 0,5 м.
Високий чагарник (до 2 м) для живоплоту висаджують з відстанню між рослинами 0,5 метра, низький (менше метра) — 0,25 метра. Для густої огорожі рослини садять у два чи три ряди. Між рядами залишається приблизно така ж відстань.
При групових посадках для високого живоплоту висаджують на задньому плані високі рослини, на передньому — кущові низькорослі.
Для класифікації живоплотів за формою поперечного перерізу, живу огорожу поділяють на трикутну, овальну та трапецієподібну.
Живі огорожі можна розділити на кілька груп відповідно до рослин, що їх утворюють: листяні вічнозелені рослини, хвойні вічнозелені рослини, листяні рослини. Вони вимагають різного догляду.
Рослини живої огорожі
міні|праворуч|260пкс|Комбінована жива огорожа — нижній поверх складається з чагарникових порід, а верхній — з верхівок високих дерев.
Деревні рослини для живоплоту повинні добре витримувати обрізку, оскільки, зазвичай, обрізкою їм надають форми зеленої стіни. Щільність пагонів і листя для живоплотів мають велике значення.
Враховуючи грунтові умови, для рядових насаджень використовують листяні і хвойні деревні породи рослин: чагарники, ліани, тую, жовту акацію, лох, шипшину, бузок, чубушник (жасмин), спіреї (добрі медоноси), жимолость, глід, граб, клен польовий, форзицію середню (Forsythia intermedia f. «Golden Times»), бирючину звичайну, обліпиху звичайну, горобину (може слугувати прекрасним тлом для багатьох трав'янистих багатоплітників), падуб (відмінно піддається фігурній стрижці), лавр, самшит (добре переносить стрижку, йому можна надати будь-якої форми), кипарис, тощо. Для живоплотів господарського значення добре підходять алича, вишня-антипка, бузок звичайний, кизил, клен гіннальний (Acer tataricum ssp. ginnala), клен татарський і ін.
міні|ліворуч|200пкс|Низька та висока жива огорожа в парку Баскот, Англія.
міні|праворуч|260пкс|Жива огорожа на узбіччі.
Для живоплотів найчастіше використовують такі види рослин: дівочий виноград, туя, глід, спірея, шипшина, барбарис, граб, бирючина, дерен, . А також ягідні кущі: малина, смородина червона, біла, золотиста; вишня, чорна горобина (аронія чорноплідна), ірга, калина, шипшина, глід, дівочий виноград (ці ліани прикріплюються самі, відтак не потрібно дбати про додаткову опору; рослина швидко зростає, але через кілька років починає розповзатися по ділянці). Будь-які чагарники вимагають обрізки, формування живоплоту.
Якщо потрібно сформувати високий живопліт заввишки понад 3 м, рекомедується застосовувати високорослі дерева: липа дрібнолиста, липа великолиста, граб звичайний. Вічнозеленими високі живоплоти будуть, якщо їх створюють з ялини звичайної, тиса ягідного, туї західної, ялівцю звичайного, ялівцю віргінського.
Живоплоти середньої висоти формують використовуючи бирючину звичайну, кизильник чорноплідний, , дерен білий, дерен криваво-червоний, бузок звичайний, бузок угорський, чубушник вінцевий, жимолость татарську, жимолость звичайну, смородину золотаву, акацію жовту, іргу круглолисту, горобину чорноплідну, . Живопліт може бути сформований на каркасній конструкції — наприклад, паркані із сітки-рабиці із використанням наступних рослин: ліщини крупнолистяної, дівочого винограду, хмелю чи малини. Каркасна конструкція утримує зелену біомасу та задає певну форму.
Для створення низьких живоплотів, які ще називають бордюрами, для вічнозелених обирають самшит вічнозелений, магонію падуболисту. Для колючих живих огорож обирають барбарис звичайний. Якщо низькі живоплоти формують із листопадних чагарників, то для цього використовують таволгу японську, айву (хеномеліс) японську.
Одні рослини ростуть надто швидко і утворюють щільні завіси з листя, в інших живоплотів листяний покрив рідший. Надто захоплюватися зеленим живоплотом не варто, оскільки суцільні бар'єри із похмурої зелені плюща чи інших вічнозелених повзучих рослин може викликати відчуття пригніченості.
Живопліт в літературі
міні|ліворуч|250пкс|Ілюстрація «Спляча красуня» Едварда Берн-Джонса.
міні|праворуч|200пкс|«У нього там i заростi ожини, i таємнича ниточка стежини, i вулики, i в жолобi водичка, i вплетений у верби живоплiт, i хата, як старенька рукавичка - в нiй кiт живе, цвiркун живе i дiд». — Костенко Л.В., роман у віршах «Маруся Чурай» (фрагмент)
У літературі, мабуть, найбільше відома жива огорожа з троянд, яка росте навколо замку казкової принцеси Сплячої красуні. Дика огорожа, або ліс, ховає зачарований замок, де всі спали сто років.
«Ожиновий живопліт» є найвідомішою роботою британської дитячої письменниці Джилл Барклем, відомої також своїми вишукано деталізованими іллюстраціями. У цих мальовничих казках розповідається про життя та пригоди мишей, які живуть в ідилічному місці, ім'ям якого названо серію з чотирьох книг.
У фантастичному світі Дж.Р.Р. Толкіна Живопліт відокремлює безпечний світ гобітів від загрозливого лісу. З іншого боку, в анімаційному фільмі «Понад живоплотом» жива огорожа відокремлює дім диких лісових тварин від нового будівельного майданчика з багатьма небезпеками, створеними людиною.
У романі Мігеля Деліба Parabola del naufrago, що англійською перекладається як Жива огорожа, центральним мотивом є живопліт, що дико росте. Паркан затримує головного героя, що заблукав, у лабіринті суспільства споживання.
<div style="background-color:#FFFFE0">
{{Цитата|«За словами Мойсея вона лежала десь вгорі у небі у невеликій відстані від хмар, але поза ними. На Смоктунцевій Горі сім днів у тижні неділя, конюшина росте круглий рік, а цукор та макуха зріють на живоплоті. Тварини ненавиділи Мойсея за те, що байдикував і розказував небилиці; проте деякі зпоміж них вірили у Смоктунцеву Гору і свиням доводилось завзято сперечатися, щоб переконати їх, що таке місце зовсім не існує».|25|уривок з повісті Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». }}</div>
Див. також Топіарі Зелена стіна Лісосмуга Великий зелений мур Деталізація джерел Література
Курницька М. П. Стан живоплотів у сучасному місті / М. П. Курницька, К. В. Мирончук// Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2011. — Вип. 21.3. — C. 8-11.
Мирончук К. В. Порівняльна характеристика моделей створення та формування живоплотів у сільській та міській місцевостях (на прикладі Чернівецької області) / К. В. Мирончук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2014. — Вип. 24.8. — C. 78-82. https://web.archive.org/web/20181125194809/http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2014/24_8/15.pdf
Мирончук К. В. Еколого-біологічні особливості формування живоплотів в умовах Буковинського Передкарпаття: автореф. дис. … канд. с-г. наук: спец. 06.03.01 — «Лісові культури та фітомеліорація» / К. В. Мирончук. — Львів, 2016. — 21с. https://web.archive.org/web/20170702114541/http://nltu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1299:2016-11-07-13-18-10&catid=115:-3507202&Itemid=357
Мирончук К. В. Методика оцінювання декоративних властивостей живоплотів / К. В. Мирончук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наукових праць. — Львів 2017, том 27 № 3. С. 57-61. ISBN 5-7763-2435-1 https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2017/27_3/14.pdf
Мирончук К. В. Класифікація мобільних живоплотів / К. В. Мирончук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук. праць. — Львів 2018, том 28 № 8. С. 70-73. ISBN 5-7763-2435-1 https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2018/28_8/16.pdf
Мирончук К. В. Використання живоплотів у сучасному ландшафтному дизайні. / К. В. Мирончук // Сучасний стан і перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садово- паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 4-5 квітня 2019 р.). — Львів, НЛТУ України, 2019. С. 45-46. ISBN 978-996-2042-37-0 http://repository.vsau.org/getfile.php/24139.pdf
Myronchuk K., Henyk Y., Kurnytska M. 2021. Species composition, structure and quality status of hedges in Bukovynian Carpathian region of Ukraine. Forestry Ideas, 2021, vol. 27, No 1 (61): 74-88. https://forestry-ideas.info/instructions/instructions_Index.php ISSN 1314-3905 (Print).
Мирончук К. В. Особливості просторової структури типових живоплотів та їх класифікація / К. В. Мирончук // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2016.
— Вип. 26.4. — С. 117—124. ISBN 5-7763-2435-1 https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2016/26_4/20.pdf
— Вип. 26.5. — С. 127—133''. ISBN 5-7763-2435-1 https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2016/26_5/21.pdf
Категорія:Садівництво Категорія:Ландшафтне мистецтво |
Source: 266 Time of sprouting energy determination and germination ability is established by the standard for every agricultural crop. Germination ability is the most important index of seed quality. It depends on soil and climatic conditions, growing technology and fertilizing system. Sowing qualities depend on seed germination ability. Appropriate standards are established for all field crops. State standard of Ukraine 4138-2002 “Seeds of Agricultural Crops. Methods of Quality Determination” doesn’t provide the analysis of spelt seeds. Demands and methods of determining sowing qualities of this crop were established by ISTA, international association of seeds quality and Standard technique of germination ability and soft wheat sprouting energy analyzing according to the State Standard of Ukraine 2240-93 corresponds to similar methodology ISTA for spelt. Germination ability and sprouting energy were determined as a percentage of the total amount of taken seeds for sprouting as an average among four samples of 100 seeds. Sprouting energy was determined in three days of sprouting, in 7 days – laboratory germination ability. Europa spelt variety was characterized by the highest sprouting energy with an average index of 90%. Seed sprouting energy varied from 75 to 88% in check samples. Germination ability of Europa spelt variety was about 95% for two years. Selected numbers 001 and 1786 were characterized by the highest laboratory germination ability; samples 002 were proximal to them; 1694 and 1792 with an average index 97–98%. All-Union State Standard 2240-93 provides the standard of laboratory germination ability for spelt that is lower than 92%. Therefore, all analyzed spelt numbers had higher germination ability than it was provided by appropriate normative documents. Seed sprouting energy of spelt samples generally varied from 75 to 88% on average for two years. Seed germination ability of selected numbers was 92–99%. Key words: sprouting energy, germination ability, sowing qualities, seeds. УДК 630.27 : 631.54 (477.46) ЖИВОПЛОТИ УМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ САДІВНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЇХНЬОГО СТАНУ В. П. Шлапак, доктор сільськогосподарських наук В. Б. Кравець, студент Уманський національний університет садівництва Наводяться результати огляду живоплотів на території Уманського національного університету садівництва. Визначено їх за типам, розроблено рекомендацій, щодо проведення заходів догляду та реконструкції. Ключові слова: живопліт, класифікація живоплотів, заходи по покращенню стану Постановка проблеми. Необхідність озеленення територій навчальних закладів відносять до першочергових завдань садово-паркового мистецтва. Обумовлено це навчально-виховним, санітарним та естетичним значеннями зелених насаджень. Вони ізолюють прилеглі вулиці від міського шуму з інтенсивним рухом транспорту, забрудненого повітря і пилу. Насичені кольори насаджень знімають зорове напруження від монотонних кольорів бетонних стін та мощення. На території Уманського національного університету садівництва
267 (УНУС) з цими завданнями вдало справляються живоплоти. Вони є надзвичайно важливою складовою в загальному озелененні території університету, виконуючи не тільки декоративну, а й низку інших корисних функцій. Тому для покращення їх функціональності важливо проводити заходи догляди та реконструкції існуючих насаджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Живопліт – це посадка з формуючих або вільно ростучих дерев і кущів з метою отримання зімкнутої непроникної живої огорожі. Вони призначені для загородження та розподілу території, різноманітних об’єктів, захисту від вітру, пилу, газу, міського шуму, маскування фасадів будинків або господарських споруд. Живоплоти мають високі декоративні якості і є невід’ємним елементом як міського, так і заміського озеленення. Для них найбільше підходять деревно-чагарникові породи, які і без обрізки мають досить чіткі та компактні контури крони. Важливим чинником є фактура поверхні. Широколистяні види рослин утворюють живопліт,що має не досить естетичний і ефективний вигляд. Дрібнолистяні породи, навпаки, утворюють витончену дрібнопористу поверхню [1]. Живоплоти класифікують за такими показниками: – за висотою: бордюри (до 1 м), власне живоплоти (1–2 м) і живі стіни (3 м). – за кількістю рядів: однорядні, дво - і, багаторядні. – за формою: 1) формовані огорожі; 2) прямокутні огорожі; 3) трапеції і трикутні огорожі; 4) округлі форми; 5) вільноростучі живоплоти [2, 4]. Метою роботи була класифікація існуючих живоплотів згідно сучасної загальноприйнятої, оцінка їх стану та визначення заходів по реконструкції Методика досліджень. Дослідження проводили у 2014–2015 рр. на території Уманського НУС. Внаслідок обстежень були виявлені різні типи живоплотів, визначено їх видовий склад [5] та проаналізовано стан насаджень і внесені пропозиції з їх збереженню і відновленню. Результати досліджень. В результаті обстеження існуючих живоплотів проведених на території університету, були виявлені такі типи живоплотів: 1. Бордюр : – перед кафедрою фізкультури із Buxus sempervirens L.; – перед навчальним корпусом № 3 із Buxus sempervirens L.; – перед корпусом інжерено-технологічного факультету із Buxus sempervirens L.; – ліворуч відділення пошти із Syringa vulgaris L. і Paeonia suffruticosa L.; – біля кафедри машин і обладнання АПВ із Buxus sempervirens L.; – біля центрального туалету із Buxus sempervirens L. Основні функціі: запобігання витоптуваня газонів; декорування. 2. Живопліт: – вздовж паркану по вулиці Інтернаціональній із Carpinus betulus L. і Corylus colurna L.; – перед навчальним корпусом № 1 із Ligustrum ovalifolium Hassk.;
268 – біля кафедри машин і обладнання АПВ із Ligustrum ovalifolium Hassk.; – перед студентським гуртожитком № 2 із Buxus sempervirens L.; – перед меморіалом пам’яті із Buxus sempervirens L.; – перед навчальним корпусом № 4 із Buxus sempervirens L.; – біля кафе «Спудей» із Buxus sempervirens L.; – біля студентського гуртожитку № 6 із Juniperus virginiana L.; – ліворуч студентського гуртожитку № 5 із Ligustrum ovalifolium Hassk.; – позаду студентського гуртожитку № 5 із Juniperus virginiana L.; – праворуч студентського гуртожитку № 9 із Juniperus virginiana L. Основні функції: маскування, зелений паркан, декорування. 3. Зелена стіна: – між навчальним корпусом № 2 і корпусом кафедри садово-паркового господарства із Thuja occidentalis L.; – між помологічним садом і корпусом інжерено-технологічного факультету із Thuja occidentalis L.; – позаду меморіалу пам’яті із Thuja occidentalis L.; – біля центрального туалету із Thuja occidentalis L.; – біля студентського гуртожитку № 7 із Thuja occidentalis L. Основні функції: зонування, декорування, маскування. Більшість живоплотів на території університету однорядні. Дворядні живоплоти є лише вздовж паркану по вулиці Інтернаціональній із Carpinus betulus L., перед навчальним корпусом № 1 із Buxus sempervirens L., позаду студентського гуртожитку № 5 із Juniperus virginiana L. і праворуч студентського гуртожитку № 9 із Juniperus virginiana L. Однорядні живоплоти застосовуються на ділянках, що не вимагають повної ізоляції, або на ділянках, обмежених територіально. Двохрядні живоплоти більш непрохідні, створюють щільні стіни. На території університету вільноростучими є такі живоплоти: біля студентського гуртожитку № 6 із Juniperus virginiana L., ліворуч із Ligustrum ovalifolium Hassk. І позаду гуртожитку № 5 із Juniperus virginiana L., праворуч гуртожитку № 9 із Juniperus virginiana L. Всі інші живоплоти відносяться до формованих. При правильному догляді формовані живоплоти будуть щільні і гарно виглядатимуть. Але для цього його потрібно проводити постійно. Вільноростучим живоплотам потрібно теж обрізка, щоб рослини широко не розросталися. Для покращення стану живоплотів необхідно проводити заходи. Внаслідок інспектування насаджень пропонуємо проведення різних видів робіт, що матимуть позитивний вплив на декоративність та стан живоплотів табл. Огляд живоплотів території Уманського НУС виявив, що основна частина рослин у насадженнях знаходиться в незадовільному стані і потребують обрізки, заміни, догляду. Так, наприклад живопліт уздовж паркану по вулиці Інтернаціональній із Carpinus betulus знаходиться в поганому стані, з ним зростає, як бур’ян дереза звичайна. Цей живопліт нині не має ніякого декоративного вигляду, він не сформований як живопліт, зустрічаються великі пусті ділянки, рослини пригнічені, з ознаками
269 ураженями сумчатим грибом Glocosporium carpini Desm. На поверхні листків з’являються бурі плями, круглої форми і розміри їх збільшуються. 1. Заходи покращення стану живоплотів Місце розташування Заходи поліпшення стану Формуюча обрізка Санітарна обрізка Лікування Очищення від бур’янів Досаджу-вання рослин Бордюри Перед кафедрою фізкультури + + + + Перед корпусом № 3 + + + Перед корпусом інжерено-технологічного факультету + + + Ліворуч відділення пошти + + + Перед корпусом № 1 + + + + Біля кафедра процесів і машин + + + Біля центрального туалету + + + + Живоплоти Вздовж паркану по вулиці Інтернаціональній + + + + Перед корпусом № 4 + + + + Перед корпусом № 1 + + Біля кафедри машин і обладнання АПВ + + + + + Перед гуртожитком № 2 + + Перед меморіалом пам’яті + + + Біля кафе «Спудей» + + + + Біля гуртожитку № 6 + + + Ліворуч гуртожитку № 5 + Позаду гуртожитку № 5 + + + + Праворуч гуртожитку № 9 + + Зелені стіни Між корпусом № 2 і кафедри садово-паркового господарства + + + Між помологічним садом та корпусом інжерено- технологічного факультету + + + + Позаду меморіалу пам’яті + + + + Біля центрального туалету + + + Біля гуртожитку № 7 + + + +
270 Бордюр перед корпусом інжерено-технологічного факультету із Buxus sempervirens L. знаходиться в незадовільному стані, рослини пошкоджені заморозками і вимагають санітарної обрізки. Бордюр розміщений праворуч кафедри фізкультури із Buxus sempervirens L. не сформований і зустрічаються пусті ділянки. Живопліт біля кафедри машин і обладнання АПВ із Ligustrum ovalifolium Hassk., знаходиться в незадовільному стані, він занедбаний і недоглянутий. У живоплотів перед гуртожитком № 2 і перед меморіалом пам’яті є великі пусті місця по довжині живоплоту внаслідок пошкоджень чи некваліфікованої обрізки рослин. Також багато рослин не вистачає, тому живопліт розділений на частини. У багатьох живоплотах ростуть бур’яни, що пригнічує їх стан і зменшує декоративність насаджень. Також у живоплотах є проблема з ущільненням грунту, що внаслідок знижується швидкість надходження в ґрунт атмосферної вологи зменшує її доступність. Ущільненість ґрунту погіршує повітрообмін, поживний і температурний режими, знижує біологічну активність ґрунту. Все це погіршує умови розвитку кореневих систем рослин. Зелені стіни біля гуртожитку № 7, центрального туалету і біля меморіалу пам’яті пошкоджені сніголамом, багато рослин не вистачає а ті, що залишилися знаходяться в поганому стані. До основних робіт з догляду за рослинами живоплотів слід віднести такі заходи: Обрізка. Сформовані живоплоти вимагають обрізування всього один – два рази на рік. Можна обмежитися і одноразовою стрижкою в серпні. Коли ж живопліт досяг заданої висоти, точки росту основних стебел прищіпують. За наступання фази повної декоративності живоплотів повторність їхньої стрижки повинна складати не більше трьох разів. Хвойні рослини слід обрізати перед тим, як вони пустять паростки, а саме зимою або ще восени. Після підрізання зменшується лише кількість нових паростків [5, 6]. Формування живоплоту. Формований живопліт треба формувати до профілю, в якому він у основі ширший, ніж вгорі. Це дозволить гілкам в основі отримувати максимум сонячного світла та уникнути само-затінення. Розпушення ґрунту. Густе насадження в огорожах, особливо формоване, сприяє сильному ущільненню ґрунту. Тому потрібно проводити його розпушування по обидва боки живоплоту на ширину не менше як 50 см. Якщо в рослин глибока стрижнева коренева система, ґрунт можна перекопувати [7]. Захист від забур’янення. Для запобігання розвитку бур'янів ґрунт мульчують, насипаючи шар тирси, торфу тощо товщиною більше 5 см. Крім того, для боротьби з бур'янами можна застосовувати відповідні гербіциди. Захист від хвороб. Для лікування бурої плямистості використовують препарати міді. Щоб хвороба не поширювалась, потрібно збирати і спалювати опале листя [8].
271 Висновки. На території Уманського національного університету садівництва виявлено такі типи живоплотів за висотою: бордюри, живоплоти, зелені стіни, які виконують функцію зонування, захисну, естетичну, маскувальну. За кількістю рядів – дворядний вздовж паркану по вулиці Інтернаціональній із Carpinus betulus L., перед навчальним корпусом № 1 із Buxus sempervirens L., позаду студентського гуртожитку № 5 із Juniperus virginiana L. і праворуч студентського гуртожитку № 9 із Juniperus virginiana L., перед начальним корпусом № 1 із Buxus sempervirens L. а всі інші – однорядні. Вільноростучими є такі живоплоти: біля студентського гуртожитку № 6 із Juniperus virginiana L., ліворуч студентського гуртожитку № 5 із Ligustrum ovalifolium Hassk., позаду студентського гуртожитку № 5 із Juniperus virginiana L., праворуч студентського гуртожитку № 9 із Juniperus virginiana L. Всі інші відносяться до формованих. Значна кількість живоплотів на території університету знаходиться в незадовільному стані. Для їх збереження і оновлення ефективними будуть такі заходи: формуюча обрізка, лікування, досаджування нових рослин, застосування агротехнологічних заходів для покращення їх декоративності. Література 1. Барабанова А.В. Озеленение пришкольного участка: рекомендации, планирование работы, справочные материалы / А.В. Барабанова и др. – Волгоград : Изд-во "Учитель". – 2010. – 131 с. 2. Боговая И.О. Озеленение населенных мест / И.О. Боговая, В.С. Теодоронский. – М: Агропромиздат, 1990. – 239 с. 3. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна / Н.Я. Крижановская. – М. : Изд-во "Феникс", 2005. – 204 с. 4. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: / В.П. Кучерявий Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456 с. 5. Ковбенко О. А., Ковбенко Ю. М. Атлас деревних і чагарникових порід України (2 томи) / Ковбенко О. А., Ковбенко Ю. М. – Київ, 2003. – 200 с. 6. Нельгівський Ю.Ю. Методичний посібник з дисципліни «Ландшафтна архітектура» / Ю.Ю. Нельгівський – Київ, 2007. – 150 с. 7. Павленко О.С. Ландшафтное проектирование. / Павленко О.С. – М., Феникс. 2005. – 120 с. 8. Сычева А.В. Ландшафтная архитектура: Учеб. пособие для вузов / А.В. Сычева – 2-е изд., испр. – М.: ООО "Издательский дом "ОНИКС 21 век", 2004. – 85 с. References 1. Barabanova, A. 2010. Greening a school site: recommendations, work planning, reference materials. Volgograd: Publishing House “Teacher”. 2. Bogovaya, I., Teodoronsky, V. 1990. Greening of populated areas. Moscow: Agropromizdat. 3. Kryzhanovskaya, N. 2005. Basics of Landscape Design. Moscow: Publishing House “Phoenix”. 4. Kucheravy, V. 2005. Planting of settlements. Lviv: World.
272 5.Kovbenko, O., Kovbenko, U. 2003. Atlas of tree and shrub species ofUkraine (2 volumes). Kyiv. 6.Nelgivsky, U. 2007. Methodical manual in the subject “Landscapearchitecture”. Kyiv. 7.Pavlenko, O. 2005. Landscape design. Moscow: Publishing House“Phoenix”. 8.Sychiova, A. 2004. Landscape architecture. Tutorial for high schools.Moscow: Publishing House “ONYX 21” Ltd. Одержано 25.11.2015 Аннотация Шлапак В. П., Кравец В. Б. Живые изгороди Уманского национального университета садоводства и пути улучшения их состояния Необходимость озеленения территорий учебных заведений относят к первоочередным задачам садово-паркового искусства. Обусловлено это учебно-воспитательной, санитарной и эстетической ролью зеленых насаждений. На территории УНУС с этими задачами успешно справляются живые изгороди. Они есть чрезвычайно важной составляющей в общем озеленении территории университета потому, что выполняют не только декоративную, но и ряд других полезных функций. Для улучшения их функциональности важно проводить мероприятия по уходу и реконструкции существующих насаждений. Живая изгородь – это посадка с формирующих или свободно растущих деревьев и кустарников с целью получения сомкнутой непроницаемой живой изгороди. Они предназначены для ограждения и распределения территории, различных объектов, защиты от ветра, пыли, газа, городского шума, маскировки фасадов домов или хозяйственных сооружений. На территории университета выявлены следующие типы живых изгородей по высоте: бордюры, живые изгороди, зеленые стены, выполняют функцию зонирования, защитную, эстетическую, маскировочную. По количеству рядов – двухрядный вдоль забора по улице Интернациональной с Carpinus betulus L., перед корпусом № 1 с Buxus sempervirens L., позади общежития № 5 с Juniperus virginiana L. и справа общежития № 9 с Juniperus virginiana L., перед корпусом № 1 с Buxus sempervirens L. а все остальные – однорядные. Свободнорастущими есть такие живые изгороди: возле общежития № 6 из Juniperus virginiana L., слева общежития № 5 с Ligustrum ovalifolium Hassk., Позади общежития № 5 с Juniperus virginiana L., справа общежития № 9 с Juniperus virginiana L. Все остальные относятся к формируемых. Значительное количество живых изгородей Уманского НУС находится в неудовлетворительном состоянии. Для их сохранения и реконструкции эффективными будут следующие меры: формирующая обрезка, лечения, посадкой новых растений, применение агротехнологических мероприятий для улучшения их декоративности. Ключевые слова: живая изгородь, классификация живых изгородей, меры по улучшению состояния. Annotation Shlapak V.P., Kravets V.B. Hedgerows of Hedgerows of Uman National University of Horticulture and ways to improve their conditionNecessity of greening areas of educational establishments is among priorities of landscape architecture. This is due to the educational, sanitary and aesthetic role of green plantings. On the territory of UNUS hedgerows cope with these tasks successfully. They are an extremely important part in the overall greening of the campus which do not have only
273 decorative but also a number of other useful functions. To improve their functionality it is important to carry out care measures and rehabilitation of existing plantings. Hedgerow is planting of formed or freely growing trees and shrubs in order to obtain the closed impermeable hedge. They are designed for fencing and distribution of the area, various objects and protection from wind, dust, gas, urban noise and masking facades of buildings or outbuildings. On the territory of the university there are such types of hedgerows by altitude: borders, hedges, green walls that perform the following functions: zoning, protective, aesthetic and camouflage. By number of rows – two-row ones along the fence in Internatsionalna Street with Carpinusbetulus L., in front of the academic building No. 1 with Buxussempervirens L., behind the hostel No. 5 with Juniperusvirginiana L. and to the right of the hostel No. 9 with Juniperusvirginiana L., in front of the academic building No. 1 with Buxussempervirens L. and all the rest are one-row. Freely growing hedgerows are as follows: at the hostel No. 6 with Juniperus Virginiana L., to the left of the hostel No. 5 with LigustrumovalifoliumHassk., behind the hostel No. 5 with Juniperusvirginiana L., to the right of the hostel No. 9 with Juniperusvirginiana L.; all others are formed ones. A significant number of hedgerows of Uman NUH are in poor condition. For their preservation and renewal the following steps will be effective: forming pruning, treatment, finishing planting with new plants, application of agrotechnological measures to improve their decoration. Key words: hedgerow, classification of hedgerows, measures to improve the situation. . УДК 635.652/.654:631.558.3 ОСОБЛИВОСТІ СИМБІОТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ КВАСОЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД ГЛИБИНИ ЗАГОРТАННЯ НАСІННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ О. В. Овчарук, кандидат сільськогосподарських наук Подільський державний аграрно-технічний університет Розглянуто особливості формування симбіотичної продуктивності посівів квасолі сортів зернового напрямку використання. Показано динаміку кількості та нагромадження маси бульбочок рослинами різних сортів за різної глибини загортання насіння. Розраховано показники загального та активного симбіотичних потенціалів залежно від досліджуваних факторів в умовах Правобережного Лісостепу. Найвища симбіотична продуктивність встановлена в посівах сорту Буковинка, які при глибині загортання насіння 4–5 см формували загальний і активний симбіотичний потенціал відповідно в кількості 4,34 і 2,41 тис. кг діб/га. Ключові слова: квасоля, сорт, фази росту і розвитку, симбіотична продуктивність. Постановка проблеми. Головна особливість землеробства України на сучасному етапі полягає у виробництві продукції рослинництва при обмежених витратах антропогенної енергії і збереженні довкілля від процесів деградації і забруднення. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження нових сортів, агроценози яких завдяки значному адаптивному потенціалу забезпечують високий рівень реалізації |